Відповідно до статей 548, 549 ЦК 1963 р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 561 ЦК 1963 р. було передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином законом, чинним на час відкриття спадщини, було визначено, що спадщина є належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, якщо він її прийняв. ЦК 1963 р. не було встановлено граничного строку, за спливом якого спадкоємцеві не може бути видане свідоцтво про право на спадщину

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду від 25 квітня 1978 р. № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” угода може бути визнана судом недійсною як укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, тільки за позовом сторони, що діяла під впливом помилки

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 376 цього Кодексу житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

З урахуванням наведеного, якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (ч. 1 ст. 376 ЦК України), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва

У спадкоємця, який прийняв спадщину, право власності на спадкове майно виникає з моменту відкриття спадщини, а не з дня одержання свідоцтва про право на неї

Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Нормами ст. 1224 ЦК України передбачена можливість усунення від спадкування особи, котра ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Тобто законодавцем закріплено право батьків на отримання від дітей допомоги у разі, якщо батьки є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Суд повинен дослідити, чи був спадкодавець непрацездатним, чи син ухилявся від утримання батька і чи прохав батько про таку допомогу, ураховуючи вік та стан здоров’я спадкодавця.

Крім того, встановлення факту ухилення від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця може бути необхідним для подальшого оформлення спадщини, отже суд такий спір має вирішуватися не в порядку окремого, а в порядку позовного провадження

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, суд при вирішенні такої справи повинен установити і факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та його потребу в допомозі цієї особи.

Безпорадний стан слід розуміти як безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв’язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в її умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Крім того, при розгляді таких справ суду належить з’ясовувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу

Спадкоємці особи, яка входила до складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю, мають право на пропорційну частці спадкодавця у статутному фонді частину майна товариства, включаючи й майно, набуте в результаті його господарської діяльності

Справжність підпису особи на заяві, поданій до нотаріальної контори, про прийняття спадщини повинна бути нотаріально посвідчена.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не посвідчена, надійшла до нотаріальної контори поштою, вона приймається державним нотаріусом, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до державної нотаріальної контори

Спір між спадкоємцями учасника товариства з обмеженою відповідальністю та товариством щодо розміру належної їм до передачі у грошовій формі на підставі ч. 2 ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» частки у майні товариства, яка належала спадкодавцю, підлягає розгляду в порядку цивільного, а не господарського судочинства

Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані

Договір довічного утримання має за змістом відповідати ст. 426 ЦК України і повинен бути нотаріально посвідченим

Згідно зі ст. 376 ЦК жилий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була виділена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване майно може бути визнане за рішенням суду на підставі ст. 376 ЦК й не пов’язане з поділом та виділенням у натурі майна, що є в спільній власності, в порядку спадкування

Вирішуючи позов про встановлення факту проживання однією сім’єю з особою, яка померла після 1 січня 2004 р., суд повинен застосовувати норми ЦК України, що набрав чинності на час відкриття спадщини, тобто ЦК України 2003 р.

Відповідно до ст. 1264 цього Кодексу у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Частиною 2 ст. 1259 цього Кодексу встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані

Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Нормами ст. 1224 ЦК України передбачена можливість усунення від спадкування особи, котра ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Тобто законодавцем закріплено право батьків на отримання від дітей допомоги у разі, якщо батьки є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Суд повинен дослідити, чи був спадкодавець непрацездатним, чи син ухилявся від утримання батька і чи прохав батько про таку допомогу, ураховуючи вік та стан здоров’я спадкодавця.

Крім того, встановлення факту ухилення від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця може бути необхідним для подальшого оформлення спадщини, отже суд такий спір має вирішуватися не в порядку окремого, а в порядку позовного провадження.

Члени колективного сільськогосподарського підприємства, які померли до видачі Державного акта на право колективної власності на землю, не вносилися до доданого до цього акта списку громадян—членів колективного сільськогосподарського підприємства, тому їхні спадкоємці не набувають права спадщини на земельну частку (пай)

Відповідно до ч. 11 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» суми страхових виплат, що не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їх сімей, а в разі їх відсутності — включаються до складу спадщини.

Таким чином, недоодержані суми одноразової допомоги, призначеної до виплати у зв’язку зі стійкою втратою професійної працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, у випадку смерті особи, яка повинна їх одержати, переходять до спадкоємців за заповітом або за законом згідно з правилами спадкового правонаступництва лише за відсутності членів сім’ї спадкодавця

Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

У ч. 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи — її спадкоємця; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов’язанням.

У ч. 3 ст. 559 ЦК України зазначено, що порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника

При вирішенні питання про право на обов’язкову частку в спадковому майні суд неправильно застосував нормативно-правові акти, які визначають статус непрацездатних осіб. Відповідно до п. 30 Положення про медико-соціальну експертизу датою встановлення інвалідності вважається день надходження до медико-соціальної експертної комісії документів, необхідних для огляду хворого

О праве несовершеннолетнего лица на перераздел наследственного имущества после истечения срока для принятия наследства

Факт уклонения от выполнения обязанности относительно содержания наследодателя лишь тогда является основанием для отстранения лица от права на наследование, если этот факт установлен судом

Статья 549 ГК УССР признает, что наследник может принять наследство в том случае, если он фактически вступил в управление или владение наследованным имуществом, если он подал в государственную нотариальную контору по месту открытия наследства заявление о принятии наследства. Но если наследником будет сокрыт факт существования других наследников, то свидетельство о праве на наследство не должно быть признано в той части, которая нарушает права других наследников

В соответствии с частью 1 статьи 1258 ГК Украины (2003 года) наследники получают право на наследование поочередно. Согласно статье 1264 этого же Кодекса, в четвертую очередь право на наследование по закону имеют лица, проживавшие с наследодателем одной семьей не менее пяти лет до момента открытия наследства

В соответствии со статьей 529 ГК УССР при наследовании по закону наследниками первой очереди являются в равных долях дети, супруги и родители умершего.

Поскольку гр-ка П. при жизни не сделала распоряжения своим имуществом, ее дети являются единственными наследниками по закону после ее смерти, и потому суд считает необходимым признать право собственности именно за ними на 1/4 часть дома каждому. Гражданского мужа суд не может признать наследником после умершей гр-ки П.

Порядок оформления наследства на долю в уставном капитале хозяйственного общества.

Основные аспекты налогообложения наследства в свете принятых изменений в Закон Украины «О налоге на доходы физических лиц»