За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва рішенням від 21.06.2007 р. задовольнила апеляційну скаргу представника Л. Т. на рішення районного суду від 21.03.2007 р. у справі за позовом Л. Т. до А. С., третя особа, що не заявляє самостійних вимог, – Н. К., про усунення від права на спадкування.

Вимоги та заперечення сторін. Рішення суду першої інстанції

У листопаді 2006 р. Л. Т. пред’явила позов до А. С. про усунення останньої від права на спадкування. Позивачка посилалась на те, що вона з відповідачкою є спадкоємцями другої черги після їх померлої 16.06.2006 р. тітки – О. К., яка проживала з померлим батьком сторін – В. Т. та його дружиною Л. О. Тітка в силу похилого віку потребувала постійного догляду та допомоги, проте відповідачка А. С. ухилялася від надання допомоги О. К. й взагалі не підтримувала зв’язків з родичами, догляд за померлою О. К. здійснювала позивачка та її сестра Н. К. Тому позивачка просила постановити рішення, яким усунути А. С. від права на спадкування. Рішенням районного суду від 21.03.2007 р. у задоволенні позову Л. Т. відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивачки К. Ф. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги Л. Т. щодо усунення А. С. від права на спадкування.

Мотиви, за якими апеляційний суд дійшов свого висновку

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачкою не доведено фактів ухилення А. С. від надання допомоги О. К., а тому підстави для усунення від права на спадщину відсутні. Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погодилась, оскільки такий висновок не відповідає обставинам справи та зроблений без належної оцінки доказів, що є підставою відповідно до ст. 309 ЦПК України для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

У судовому засіданні встановлено, що 16.06.2006 р. у віці 96 років померла О. К. – тітка позивачки. Спадкоємцями другої черги за законом є сторони у справі – рідні сестри, які є племінницями покійної.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судом встановлено, що покійна О. К. була майже сліпа, мала безліч захворювань, а тому жодна зі сторін не заперечувала того факту, що спадкодавець напередодні смерті потребувала надання їй постійної допомоги. О. К. постійно проживала в одній квартирі з В. Т. – батьком сторін у справі та його дружиною.

07.12.2005 р. помер В. Т., у квартирі залишилися проживати Л. О. та О. К. Після смерті батька сторін, Л. Т. забрала тітку для проживання в своїй квартирі, про що була складена угода від 27.07.2005 р., підписана Л. Т., Л. О. та О. К. Крім того, О. К. надала доручення Л. Т. від 07.06.2006 р. на представлення її інтересів перед третіми особами.

Позивачка в обґрунтування позову щодо необхідності усунення А. С. від права спадкування послалась на рішення районного суду від 16.11.2006 р. про відмову А. С. у задоволенні позову про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини після померлого батька В. Т. та угоду, складену під час переселення О. К. до Л. Т. Між тим, судом першої інстанції невірно дано оцінку вказаним доказам та відмовлено в покладенні їх в основу рішення.

При вирішенні спору за заявою А. С. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рішенням районного суду від 16.11.2006 р. встановлено, що у А. С. були складні стосунки з померлим батьком В. Т., з останнім вона не спілкувалася, не займалася його доглядом, а після смерті не займалася його похованням. Оскільки разом з В. Т., батьком сторін, проживала і покійна їх тітка О. К., то колегія суддів дійшла висновку, що до 07.12.2005 р. відповідачка не здійснювала догляду за тіткою та не надавала їй ніякої допомоги при цьому, взагалі з нею не спілкуючись.

Щодо періоду з грудня 2005 р. та до дня смерті О. К. – до 16.06.2006 р., то виходячи з досліджених обставин справи та перевірених доказів, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав.

Відповідно до угоди, укладеної 27.05.2006 р. між О. К. та позивачкою, саме Л. Т. взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення О. К. утриманням, харчуванням, медикаментами та доглядом. Сама ж відповідачка не заперечувала, що вона з того часу не брала участі у догляді за тіткою з причин того, що продавала свою квартиру.

Проте, як вбачається з довідки ЖЕК від 27.10.2006 р., А. С. продала свою квартиру через два місяці після смерті О. К., що спростовує її доводи про поважність причин неприйняття участі в утриманні О. К.

Крім того, факт ухилення відповідачки від надання допомоги та утримання тітки підтверджується тим, що відповідачка не брала участі не тільки в утриманні, а й в похованні тітки, а також поясненнями свідків В. Б., М. О. та Т. К., які суд першої інстанції безпідставно відхилив, не надавши їм належної правової оцінки.

Пояснення свідка Л. О. про те, що за тіткою після смерті батька доглядала А. С., колегія суддів оцінила критично, оскільки остання зазначала, що після смерті чоловіка вимагала від Л. Т. та Н. К., щоб ті забрали тітку до себе і доглядали до смерті, що спростовує її покази щодо надання допомоги А. С. померлій тітці.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, колегія суддів, оцінивши зібрані у справі докази, дослідивши обставини справи, дійшла висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки позивачка довела, що відповідачка А. С. ухилялася від надання допомоги О. К., яка через похилий вік та хворобу була у безпорадному стані.

На спростування доводів позивачки відповідачка А. С. не надала переконливих доказів, які би свідчили про піклування, утримання та надання допомоги О. К. з її боку, натомість, суд достовірно встановив про відсутність спілкування та підтримання зв’язків відповідачкою з її родичами, в тому числі і з померлою тіткою, що дало суду підстави зробити висновок про усунення її від права на спадкування після померлої О. К.

 Наслідки розгляду апеляційної скарги

Апеляційну скаргу представника Л. Т. задоволено. Рішення районного суду від 21.03.2007 р. у справі скасовано та ухвалено нове рішення. Позов Л. Т. задоволено. Усунено А. С. від права на спадкування за законом після смерті О. К., яка померла 16.06.2006 р.

Автор: Тимощук І.

Джерело: http://www.yurincom.com/ua/legal_bulletin_of_Ukraine/publications/?aid=1823&rid=61