За загальним правилом ст. 1258 Цивільного кодексу України (далі – ЦК)  «спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу». Той із подружжя, який пережив спадкодавця, належить до першої черги спадкоємців (ст. 1261 ЦК). Уточнимо, що йдеться лише про зареєстрований шлюб. Таким чином, проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без укладення шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі ст. 1261 ЦК.

Водночас, відповідно до ст. 1264 ЦК  «у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини». Отже, у питанні черговості спадкування за законом особи, що перебувають у зареєстрованому шлюбі, і такі, що фактично проживають однією сім’єю, належать до різних черг спадкування – першої та четвертої відповідно. А тому чоловік чи жінка, що проживали спільно однією сім’єю, спадкуватимуть лише за відсутності спадкоємців першої, другої та третьої черг.

Також необхідно звернути увагу на те, що право на спадкування у четверту чергу належить не лише чоловікові (жінці), що проживали спільно однією сім’єю, таке право належить також іншим особам, наприклад, вітчиму, мачусі, пасинкам, пасербицям, іншим особам, що проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше як п’ять років до відкриття спадщини (Постанова Пленуму Верховного Суду України  «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 р. № 7).

До спадкоємців четвертої черги не належить особа, яка хоч і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. 

Згідно з ч. 2 ст. 1259 ЦК  «фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування,за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані». Таким чином, за наявності обставин, вказаних у ст. 1259 ЦК, чоловік (жінка), що проживали спільно зі спадкодавцем однією сім’єю, можуть отримати право на спадкування разом з спадкоємцями попередніх черг. Спір про таке право вирішуватиметься в судовому порядку.

Джерело: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3145

Автор: Войнаровська Оксана

Юрист юридичної фірми "Василь Кисіль і партнери” Київ

«Поняття та правові наслідки конкубінату»

Практичне застосування п. 1 ч. 2 ст. 1235 цивільного кодексу України

Ковальчук Ярослав

Провідний юрисконсульт фрахтово-комерційної служби Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

Свобода заповіту є одним з головних принципів вітчизняного спадкового права. До її складу належать різноманітні правомочності, які спадкодавець може використати, складаючи свій заповіт на користь якого-небудь учасника цивільно-правових відносин.

Один з аспектів свободи заповіту передбачений пунктом 1 частини 2 статті 1235 Цивільного кодексу України, який вступив у дію 1 січня 2004 року (надалі – ЦК України). Проаналізуємо зміст вищезазначеного припису закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1235 ЦК України заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. Про що саме йде мова? Заповідач має право з поясненнями або без них заборонити успадковувати власне майно тим чи іншим спадкоємцям за законом. Ознайомимося із практичною стороною реалізації вищевказаної правомочності.

Приклад № 1.

Спадкодавець Колтунов Євген Петрович на випадок настання своєї смерті  розпорядився усім власним майном.  

ЗАПОВІТ
Місто Київ, десятого січня дві тисячі восьмого року

Я, Колтунов Євген Петрович, ідентифікаційний номер 1212121212, 15.09.1954 року народження, уродженець села Мартиновичі Устинівського району Кіровоградської області, що проживаю в м. Києві, по вул. В. Порика, буд. 8, кв. 56, на випадок настання своєї смерті роблю таке розпорядження:

Все майно, яке на момент моєї смерті належатиме мені за законом на праві власності, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, я заповідаю повністю своєму племіннику - Демчуку Сергію Григоровичу, уродженцю села Рахнівка Устинівського району Кіровоградської області, 24.11.1977 року народження.

Усіх потенційних спадкоємців за законом я позбавляю права на спадкування вищезазначеного майна.

Зміст статей 1235, 1236, 1241, частини 2 статті 1307 Цивільного кодексу України мені нотаріусом роз’яснено.

10 січня 2008 року                                                 ПІДПИС ЗАПОВІДАЧА

Цей заповіт посвідчено мною, Чекаловим Андрієм Олексійовичем, державним нотаріусом чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори, яка знаходиться за адресою: 04208, м. Київ, пр-кт Правди, буд. 33.

Текст заповіту записано мною, нотаріусом, зі слів заповідача, Колтунова Євгена Петровича, за допомогою загальноприйнятого технічного засобу (комп’ютера).

Заповіт до підписання прочитаний вголос громадянином Колтуновим Євгеном Петровичем і власноручно підписаний ним у моїй присутності.

Особу заповідача встановлено, дієздатність його перевірено.

Зареєстровано в реєстрі за № 10-25437

Стягнуто державне мито в розмірі ___ грн.

Цей заповіт складено у двох примірниках, один з яких залишається на зберіганні у справах чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори, а інший - видається заповідачу.

ПІДПИС І ПЕЧАТКА НОТАРІУСА

Приклад № 2.

Спадкодавець Пустовіт Ольга Дмитрівна на випадок настання своєї смерті розпорядилася усім власним майном. 

ЗАПОВІТ
Місто Київ, одинадцятого січня дві тисячі восьмого року

Я, Пустовіт Ольга Дмитрівна, ідентифікаційний номер 2121212121, 25.04.1955 року народження, уродженка села Носівці Охтирського району Сумської області, що проживаю в м. Києві, по вул. Тростянецька, буд. 7, кв. 35, на випадок настання своєї смерті роблю таке розпорядження:

Все майно, яке на момент моєї смерті належатиме мені за законом на праві власності, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, я заповідаю в рівних частинах повністю своїм донькам - Богатирьовій Юлії Михайлівні, уродженці м. Києва, 02.11.1975 року народження і Лавренчук Раїсі Михайлівні, уродженці м. Києва, 18.06.1977 року народження.

Інших потенційних спадкоємців за законом я позбавляю права на спадкування вищезазначеного майна.

Зміст статей 1235, 1236, 1241, частини 2 статті 1307 Цивільного кодексу України мені нотаріусом роз’яснено. 

11 січня 2008 року                                                 ПІДПИС ЗАПОВІДАЧА

Цей заповіт посвідчено мною, Бабенко Катериною Тимофіївною, державним нотаріусом шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори, яка знаходиться за адресою: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 172.

Текст заповіту записано мною, нотаріусом, зі слів заповідача, Пустовіт Ольги Дмитрівни, за допомогою загальноприйнятого технічного засобу (комп’ютера).

Заповіт до підписання прочитаний вголос громадянкою Пустовіт Ольгою Дмитрівною і власноручно підписаний нею у моїй присутності.

Особу заповідача встановлено, дієздатність його перевірено.

Зареєстровано в реєстрі за № 11-75432

Стягнуто державне мито в розмірі ___ грн.

Цей заповіт складено у двох примірниках, один з яких залишається на зберіганні у справах шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори, а інший - видається заповідачу.

ПІДПИС І ПЕЧАТКА НОТАРІУСА 

Приклад № 3.

Спадкодавець Шаповал Олег Геннадійович на випадок настання своєї смерті розпорядився усім власним майном. 

ЗАПОВІТ
Місто Київ, дванадцятого жовтня дві тисячі сьомого року

Я, Шаповал Олег Геннадійович, ідентифікаційний номер 1122112211, 22.10.1950 року народження, уродженець села Ярмоленці Брусилівського району Житомирської області, що проживаю в м. Києві, по вул. Гарматна, буд. 15, кв. 77 на випадок настання своєї смерті роблю таке розпорядження:

Все майно, яке на момент моєї смерті належатиме мені за законом на праві власності, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося,  я заповідаю повністю своїй сестрі – Завадській Світлані Геннадіївній, уродженці села Ярмоленці Брусилівького району Житомирської області, 12.07.1954 року народження.

Свого сина – Шаповала Кіндрата Олеговича, уродженця м. Києва 13.09.1978 року народження, я позбавляю права на спадкування вищезазначеного майна у зв’язку з тим, що він систематично зловживає спиртними напоями.

Зміст статей 1235, 1236, 1241, частини 2 статті 1307 Цивільного кодексу України мені нотаріусом роз’яснено.

12 січня 2008 року                                           ПІДПИС ЗАПОВІДАЧА

Цей заповіт посвідчено мною, Бірюком Анатолієм Володимировичем, державним нотаріусом п’ятої Київської державної нотаріальної контори, яка знаходиться за адресою: 03058, м. Київ, вул. Машинобудівельна, буд. 8.

Текст заповіту записано мною, нотаріусом, зі слів заповідача, Шаповала Олега Геннадійовича, за допомогою загальноприйнятого технічного засобу (комп’ютера).

Заповіт до підписання прочитаний вголос громадянином Шаповалом Олегом Геннадійовичем і власноручно підписаний ним у моїй присутності.

Особу заповідача встановлено, дієздатність його перевірено.

Зареєстровано в реєстрі за № 12-54237

Стягнуто державне мито в розмірі ___ грн.

Цей заповіт складено у двох примірниках, один з яких залишається на зберіганні у справах п’ятої Київської державної нотаріальної контори, а інший - видається заповідачу.

ПІДПИС І ПЕЧАТКА НОТАРІУСА 

Приклад № 4.

Спадкодавець Пономаренко Інна Степанівна на випадок настання своєї смерті розпорядилася усім власним майном.  

ЗАПОВІТ
Місто Київ, тринадцятого січня дві тисячі восьмого року

Я, Пономаренко Інна Степанівна, ідентифікаційний номер 2211221122, 22.10.1951 року народження, уродженка села Васильківці Томаківського району Дніпропетровської області, що проживаю в м. Києві, по вул. М. Драгоманова, буд. 77, кв. 115 на випадок настання своєї смерті роблю таке розпорядження:

Все майно, яке на момент моєї смерті належатиме мені за законом на праві власності, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося,  я заповідаю повністю Національній Спілці Письменників України, яка знаходиться за адресою: 01024, м. Київ, вул. Банкова, буд. 2.

Свою доньку – Корнійчук Оксану Вікторівну, уродженку м. Києва, 24.10.1973 року народження, я позбавляю права на спадкування вищезазначеного майна.

Зміст статей 1235, 1236, 1241, частини 2 статті 1307 Цивільного кодексу України мені нотаріусом роз’яснено.

13 січня 2008 року                                           ПІДПИС ЗАПОВІДАЧА

Цей заповіт посвідчено мною, Євтушенко Надією Борисівною, державним нотаріусом двадцять другої Київської державної нотаріальної контори, яка знаходиться за адресою: 02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 7/15.

Текст заповіту записано мною, нотаріусом, зі слів заповідача, Пономаренко Інни Степанівни, за допомогою загальноприйнятого технічного засобу (комп’ютера).

Заповіт до підписання прочитаний вголос громадянкою Пономаренко Інною Степанівною і власноручно підписаний нею у моїй присутності.

Особу заповідача встановлено, дієздатність його перевірено.

Зареєстровано в реєстрі за № 13-25743.

Стягнуто державне мито в розмірі ___ грн.

Цей заповіт складено у двох примірниках, один з яких залишається на зберіганні у справах двадцять другої Київської державної нотаріальної контори, а інший - видається заповідачу.

ПІДПИС І ПЕЧАТКА НОТАРІУСА 

Таким чином з усього вищесказаного можна зробити такі висновки:

1.                  Свобода заповіту є одним з визначальних принципів вітчизняного спадкового права.

2.                  Спадкодавець має право як з поясненнями, так і без них, заборонити успадковувати власне майно будь-якому спадкоємцеві за законом.

Джерело: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3027