Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва рішенням від 26.11.2007 р. задовольнила апеляційну скаргу Л. Я. на рішення районного суду від 16.06.2007 р. у справі за позовом О. Г., М. Г. до Л. Я., третя особа – Київське міське управління юстиції, про визнання права на спадщину, встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності.

Вимоги та заперечення сторін.

Рішення суду першої інстанції У липні 2006 р. О. Г. та М. Г. пред’явили позов до Л. Я. про визнання права на спадкування за законом після смерті В. Г. у першу чергу разом з його дружиною – Л. Я. Позивачі посилались на те, що у В. Г. та відповідачки дружні стосунки не склалися, і майно, що входить до спадкової маси, набуте померлим до шлюбу. Крім того, позивачі опікувалися братом (В. Г.), який перебував у безпорадному стані, надавали йому матеріальну допомогу, а відповідачка належного догляду не здійснювала. Тому позивачі просили надати їм додатковий строк для прийняття спадщини.

У серпні 2006 р. позивачі уточнили поданий позов і просили визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності, отримані відповідачкою після смерті В. Г. Ухвалою судді районного суду від 09.08.2006 р. вжито заходів щодо забезпечення позову і заборонено відчужувати квартиру та садовий будинок.

Рішенням районного суду від 16.06.2007 р. позов О. Г. і М. Г. задоволено. Надано О. Г. та М. Г. право на спадкування за законом спадщини, що відкрилася після смерті В. Г., у першій черзі спадкоємців разом з Л. Я. у рівних частинах. Надано О. Г. та М. Г. додатковий строк – 2 місяці – для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті В. Г. Визнано недійсними ряд свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки, 1/2 частини квартири, 1/2 частини садового будинку; ряд свідоцтв про право власності на 1/2 частину квартири, 1/2 частину садового будинку. Стягнуто з Л. Я. на користь М. Г. судові витрати в сумі 16 грн.

В апеляційній скарзі Л. Я., посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, просить рішення суду скасувати і постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Мотиви, за якимиапеляційний суддійшов свого висновку

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Встановлено, що В. Г., рідними братами якого є М. Г. та О. Г., з 19.01.1989 р. перебував у шлюбі з Л. Я. Після смерті В. Г. 07.02.2005 р. сторони у справі звернулися до державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. О. Г. і М. Г. у видачі свідоцтв про право на спадщину відмовлено у зв’язку з наявністю спадкоємців першої черги. Після спливу строку для прийняття спадщини Л. Я. отримала свідоцтва про право на спадщину.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що все спадкове майно, яке залишилося після смерті В. Г., набуте ним до укладення шлюбу з відповідачкою; позивачі протягом тривалого часу опікувалися, матеріально забезпечували і надавали допомогу В. Г., тому набули право на спадкування. Також суд виходив з того, що відповідачці видані свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку в м. Києві, про право на спадщину на частину квартири, про право на спадщину на частину садового будинку, про право власності на квартиру, про право власності на садовий будинок, у час, коли діяла ухвала про заборону відчуження спірного майна.

Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погодилась, враховуючи наступне. Обґрунтовуючи позов, О. Г. та М. Г. просили змінити черговість одержання права на спадкування і визнати за ними право на спадкування разом із дружиною померлого – Л. Я. – спадкоємцем першої черги. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом має, в тому числі, той з подружжя, який пережив спадкодавця, а саме Л. Я. О. Г. і М. Г. мають право на спадкування за законом у другу чергу, оскільки є рідними братами В. Г. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1258 ЦК України).

Частина 2 ст.1259 ЦК України встановлює, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Як свідчать матеріали справи, В. Г. до дня смерті працював на посаді наукового співробітника, публікував наукові праці у різних виданнях. В. Г. надавалася путівка для лікування у санаторій терміном з 08.04.2004 р. по 01.05.2004 р.

Відповідно до відомостей, наданих санаторієм у листі від 21.2007 р., В. Г. направлений на санаторно-курортне лікування у задовільному стані, призначені процедури переносив добре, виписаний із санаторію із покращенням стану; даних про погіршення стану, потребу В. Г. у сторонній допомозі і знаходження його у безпорадному стані за весь період лікування в Санаторії немає. З 22.07.2004 р. по 13.08.2004 р. В. Г. перебував на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні Лікарні-1 і міг самостійно пересуватися та обслуговувати себе без сторонньої допомоги.

З довідки лікарні-2 від 08.10.2004 р. вбачається, що В. Г. з 22.09.2004 р. по 08.10.2004 р. знаходився на лікуванні у відділенні серцевої недостатності, після проходження якого лікарі рекомендували В. Г. навантаження в межах самообслуговування. Вище наведене свідчить про те, що В. Г. сторонньої допомоги не потребував, у безпорадному стані не перебував і належними та допустимими доказами факт безпорадного стану В. Г. позивачами не доведений, а заперечення відповідачки про недоведеність такого стану – не спростовані.

Навіть у позовній заяві, обґрунтовуючи своє право на зміну черговості одержання права на спадкування, позивачі зазначали, що В. Г. «перебував майже у безпорадному стані». Оскільки законодавець зміну черговості одержання права на спадкування пов’язує, перш за все, із безпорадним станом спадкодавця внаслідок похилого віку, тяжкої хвороби або каліцтва, а позивачами такий стан В. Г. не доведений, у суду не було підстав для задоволення позовних вимог О. Г. і М. Г., тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову позивачам у зміні черговості одержання права на спадкування і визнання за ними права на спадкування.

Інші позовні вимоги О. Г. і М. Г. також задоволенню не підлягають, оскільки вимоги про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності є похідними від права О. Г. і М. Г. на спадкування, а у визнанні за ними такого права відмовлено.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права, висновки якого обставинам справи не відповідають, тому таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи, що позивачам у задоволенні позову відмовлено і рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, підстав для збереження заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 09.08.2006 р., немає.

Наслідки розглядуапеляційної скарги

Апеляційну скаргу Л. Я. задоволено. Рішення районного суду від 16.06.2007 р. скасовано та ухвалено нове рішення, яким О. Г. та М. Г. відмовлено у задоволенні позову до Л. Я. про визнання права на спадщину, встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді районного суду від 09.08.2006 р., скасовано.

Автор: Тимощук І.

http://www.yurincom.com/ua/legal_bulletin_of_Ukraine/publications/?aid=2235&rid=27