Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Мурованокуриловецьким районним судом за І півріччя 2010 року

У І півріччі 2010 році Мурованокуриловецьким районним судом було розглянуто 171 цивільна справа позовного провадження. З них – 66 справ щодо спадкування.

Якщо проаналізувати розглянуті судами справи за категоріями спорів, то вбачається, що усі позови можна поділити на дві категорії: про визнання права власності на спадкове майно - 45 справ та про продовження строку для прийняття спадщини - 21 справа. Усі позови були задоволені судом.

Жодне з рішень у справах, які були прийняті Мурованокуриловецький районним судом, не оскаржувались в апеляційному порядку.

При розгляді справ відповідної категорії, судом враховувалися вимоги Цивільного процесуального кодексу України щодо строків розгляду справ, передбачених ст. ст. 129, 157, 203 ЦПК, слід зазначити, що в усіх випадках ці строки були додержані.

При розгляді спорів за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для її прийняття (частина 3 ст. 1272 ЦК) судом встановлювалися причини пропуску строку прийняття спадщини. Так, у справі № 2-106 від 15.04.2010 року, позивачка подала до суду позов, в якому зазначила, що 19 липня 2008 року в с. Немія Могилів-Подільського району Вінницької області померла сестра Гончарук Оляна Тихонівна, після смерті якої відкрилась спадщина, що складається із земельної частки (паю) розміром 2,73 га розташованої на території Плосківської сільської ради Мурованокуриловецького району. Будучи юридично необізнаною з цивільним законодавством, що стосується строку прийняття спадщини, у визначений законом шестимісячний строк, позивачка не звернулася до нотаріальної контори, а тому просить встановити їй додатковий строк для звернення із заявою про прийняття спадщини. Суд вважає, що позов підлягає задоволенню відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України, так як позивачкою пропущено строк з поважної причини і встановлення додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори відновить її право на оформлення спадщини.

Аналіз судових рішень свідчить про належну підготовку справ до судового розгляду та виконання судом вимог ст. 130 ЦПК, зокрема в частині визначення особи, яка повинна відповідати за позовом даної категорії.Так, із 21 справи даної категорії, розглянутих Мурованокуриловецьким районним судом, два позови пред'явлено до інших спадкоємців. По 19 справах відповідачем виступала відповідна територіальна громада за місцезнаходженням спадкового майна в особі сільських рад.

Найбільшу кількістьсправ було розглянуто за позовами про визнання в порядку спадкування права власності на майно, переважно жилі будинки та земельні ділянки – 45 справ. Так, 09 квітня 2001 року померла дружина позивача – Туркевич Валентина Михайлівна. Після її смерті відкрилась спадщина, що складається,   із земельної ділянки площею 0,36 га, що розташована за адресою: с. Немерче Мурованокуриловецького району Вінницької області, вул. Молодіжна, 28. Позивач спадщину прийняв. За життя покійна не отримала Державного акта на право власності на земельну ділянку, а тому позивач не може оформити свої спадкові права на них і за захистом своїх прав та інтересів з позовом про визнання в порядку спадкування права власності на земельну ділянку звернувся до суду.Суд, розглянувши справу, вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного: Туркевич В.М. померла – 09 квітня 2001 року. Відповідно до рішення виконавчого комітету Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району від 26.06.1997 р. № 14, рішення 9 сесії 4 скликання Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району від 24 грудня 2003 року № 56 та рішення 20 сесії 5 скликання Немерченської сільської ради від 18 грудня 2009 року № 152 Туркевич В.М. передана безкоштовно у приватну власність земельна ділянка по вул. Молодіжна, 28 в с. Немерче площею 0,36 га. Державний акт на земельну ділянку Туркевич В.М. за життя не отримала. Відповідно до свідоцтва про одруження та довідки Немерченської сільської ради № 1151 від 26.10.2009 року Туркевич Леонід Вікентійович є спадкоємцем за законом першої черги після смерті своєї дружини. З договору купівлі-продажу житлового будинку від 10 січня 1992 року вбачається, що, крім того, Туркевич Леонід Вікентійович є власником квартири № 2 в житловому будинку по вул. Молодіжна, 28 в с. Немерче.Суд надає віри пояснення позивача про те, що йому не було відомо про факт належності його покійній дружині земельної ділянки біля будинку, власником якого він є одноосібно. Таке ж стверджується поясненнями представника відповідача. Таким чином суд вважає за правильне поновити позивачу строк звернення до суду із такою вимогою, як такий, що пропущений з поважної причини. Керуючись ст. 328, 392, 1261 ЦК України, ст.ст.   10, 57, 60, 73, ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174, ст.ст. 212, 213, 215 ЦПК України, суд вирішив позов задовольнити. Поновити Туркевичу Леоніду Вікентійовичу процесуальний строк для звернення до суду з позовом до Немерченської сільської ради про   визнання в порядку спадкування права   власності на земельну ділянку.Визнати право власності на 100% земельної ділянки розміром 0,36 га (0,32 га – рілля, 0,02 га – садок, 0,02 га – під будівлями), розташованої по вул.   Молодіжна, 28 в с. Немерче Мурованокуриловецького району Вінницької області, за Туркевичем Леонідом Вікентійовичем, 1947 року народження після смерті дружини Туркевич Валентини Михайлівни, яка настала 09 квітня 2001 року.

Таким чином, проблемних питань при розгляді Мурованокуриловецький районним судом спорів щодо спадкування не виникало. Суд при прийнятті рішень дотримувався вимог Конституції України, ЦПК України, ЦК України, ЗК України, Законів України та вимог інших нормативно-правових актів, а також Постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Консультант суду                                                               О.М. Ткачук