Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва рішенням від 14.12.2007 р. задовольнила апеляційну скаргу Головного управління юстиції в м. Києві на рішення районного суду від 11.07.2007 р. у справі за позовом С. К. до Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа – В. К., про визначення додаткового строку для подання заяви про відмову від спадщини та зобов’язання прийняти заяву про відмову від спадщини.

Вимоги та заперечення сторін.

Рішення суду першої інстанції Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку подання заяви про відмову від спадщини та зобов’язання прийняти заяву про відмову від спадщини, посилаючись на те, що 19.12.2006 р. нотаріус державної нотаріальної контори безпідставно відмовив йому у прийнятті заяви про відмову на користь матері від спадщини, що відкрилася 23.04.2006 р. після смерті його батька – Л. К. Оскільки через закордонне відрядження він не зміг своєчасно подати заяву про відмову від спадщини, просив призначити йому додатковий строк для подання заяви про відмову від спадщини та зобов’язати нотаріальну контору прийняти зазначену заяву.

Рішенням районного суду від 11.07.2007 р. позов задоволено та ухвалено: визначити С. К. додатковий строк для подання заяви про відмову від спадщини за законом, що відкрилась після смерті Л. К., тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили. Зобов’язати державну нотаріальну контору у строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили прийняти заяву С. К. про відмову від спадщини за законом, що відкрилась після смерті Л. К.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в рішенні висновки суду не відповідають обставинам справи, просив скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Мотиви, за якими апеляційний суд дійшов свого висновку

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд першої інстанції в межах доводів позову повно та всебічно дослідив обставини справи, однак дав неправильну оцінку доказам та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи та необґрунтованого задоволення позову.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач з поважних причин пропустив строк на подачу заяви про відмову від спадщини та що питання про визначення додаткового строку на подачу заяви про відмову від спадщини підлягає вирішенню на підставі ст. 1272 ЦК України за аналогією закону.

Судова колегія не погодилась з висновками суду першої інстанції як такими, що не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права.

Згідно з оскаржуваним рішенням підставою для визнання поважними причин пропуску позивачем строку на подачу заяви про відмову від спадщини суд визнав закордонне відрядження останнього.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у закордонному відрядженні С. К. перебував з 01.10.2006 р. За таких обставин судова колегія вирішила, що після відкриття 23.04.2006 р. спадщини позивач мав достатньо часу для оформлення заяви про відмову від прийняття спадщини.

Докази того, що в період з 23 квітня по 01.10.2006 р. позивач був позбавлений можливості подати до нотаріальної контори таку заяву, в матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Застосовуючи до правовідносин, пов’язаних із пропуском строку на подання заяви про відмову від прийняття спадщини, аналогію закону (ст. 1272 ЦК України), суд першої інстанції не врахував, що зазначені правовідносини регулюються ст. 1270 ЦК України, якою встановлено шестимісячний строк відмови від прийняття спадщини.

Враховуючи, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи, колегія суддів задовольнила апеляційну скаргу, скасувала зазначене рішення та ухвалила нове рішення, яким відмовила в задоволенні позову.

Наслідки розгляду апеляційної скарги

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції в м. Києві задоволено. Рішення районного суду від 11.07.2007 р. скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову С. К. до Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа – В. К., про визначення додаткового строку для подання заяви про відмову від спадщини та зобов’язання прийняти заяву про відмову від спадщини.

Автор: Тимощук І.

Джерело: http://www.yurincom.com/ua/legal_bulletin_of_Ukraine/publications/?aid=2102&rid=27