Ковальчук Ярослав

Провідний юрисконсульт фрахтово-комерційної служби Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

Спадкування за заповітом є істотним структурним елементом вітчизняного спадкового права. Він складається з багатьох цікавих аспектів. Предметом нашого розгляду буде практичне застосування одного з них.

 Як відомо, право на обов’язкову частку у спадщині належить тільки необхідним спадкоємцям. Чи усі інваліди входять до складу цієї когорти учасників цивільно-правових відносин?

 Відповідь на задане вище запитання передбачена п. 1 ч. 2 ст. 1241 Цивільного кодексу України, що набрав чинність 1 січня 2004 року (далі – ЦК України). Проаналізуємо зміст цього припису закону.

 Суть одного з положень п. 1 ч. 1 ст. 1241 ЦК України зводиться до того, що коло необхідних спадкоємців є вичерпним. Про що саме йдеться?

 Правом на обов’язкову частку у спадщині володіють лише деякі фізичні особи. Ними можуть бути:

1.         малолітні, неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;

2.         непрацездатний вдівець чи непрацездатна вдова спадкодавця;

3.         непрацездатні батьки спадкодавця.

 Як бачимо, до наведеного вище переліку учасників цивільно-правових відносин належать не всі інваліди, а тільки ті з них, які є представниками першої черги спадкоємців за законом. Будь-яких винятків з цього правила немає.

 Ознайомимося із практичною сферою участі у спадкуванні за заповітом тих фізичних осіб, яких ЦК України називає інвалідами.

Приклад № 1

Спадкодавець К. Г. заповів усе власне майно своєму рідному брату – К. П., позбавивши при цьому в прямій формі права на спадкування свою доньку – Б. Р., що є інвалідом другої групи. Яка доля очікує цей правочин? За якими правилами здійснюватиметься розподіл спадщини в цьому випадку?

Б. Р. належить до першої черги спадкоємців за законом. К. П. є представником другої черги спадкоємців за законом.

 У випадку відсутності заповіту до набуття права власності на спадкову масу закликалася б тільки та фізична особа, яка належить до першої черги спадкоємців за законом. Інші учасники цивільно-правових відносин у названому вище процесі участі не брали б.

 Отже, до прийняття спадщини запрошувалася б лише Б. Р. Цей спадкоємець за законом став би власником всієї спадкової маси.

 Однак в наявності є заповіт К. Г. Передбачений цим правочином порядок розподілу спадщини здійснюватиметься за іншими правилами.

 Б. Р. є представником першої черги спадкоємців за законом, що має інвалідність другої групи. Тому цій фізичній особі надається право на обов’язкову частку у спадковій масі.

 Цей юридичний факт призведе до того, що заповіт у частині заборони Б. Р. брати участь у прийнятті спадщини буде визнаний недійсним на підставі рішення суду. Таким чином цей учасник цивільно-правових відносин закликатиметься до розподілу спадкової маси.

 Спочатку до процесу спадкування буде запрошена Б. Р. Цей спадкоємець за законом незалежно від змісту заповіту стане власником 1/2 частини спадщини.

 Після цього до процесу спадкування буде закликаний К. П. Цей спадкоємець за заповітом набуде право власності на 1/2 частини спадщини.

Приклад № 2

 Спадкодавець Д. Л. заповіла усе власне майно своїм дітям – Х. Т. і Д. Р. у рівних частинах, позбавивши при цьому в непрямій формі права на спадкування свою тітку – К. С., що є інвалідом першої групи. Яка доля очікує цей правочин? За якими правилами здійснюватиметься розподіл спадщини в цьому випадку?

Х. Т. та Д. Р. належать до першої черги спадкоємців за законом. Кушніренко Світлана Максимівна є представником третьої черги спадкоємців за законом.

 У випадку відсутності заповіту до набуття права власності на спадкову масу закликалися б тільки ті фізичні особи, які належать до першої черги спадкоємців за законом. Інші учасники цивільно-правових відносин у названому вище процесі участі не брали б.

 Отже, до прийняття спадщини запрошувалися б лише Х. Т. і Д. Р. Кожен з цих спадкоємців за законом став би власником по 1/2 частини спадкової маси.

 Однак у наявності є заповіт Д. Л. Передбачений цим правочином порядок розподілу спадщини повною мірою буде реалізований.

 К. С. є представником третьої черги спадкоємців за законом, що має інвалідність першої групи. Тому цій фізичній особі не надається право на обов’язкову частку у спадковій масі.

 Цей юридичний факт призведе до того, що заповіт у частині заборони К. С. брати участь у прийнятті спадщини буде визнаний дійсним. Таким чином цей спадкоємець за законом ні за яких обставин не закликатиметься до розподілу спадкової маси.

 Отже, до процесу спадкування будуть запрошені тільки Х. Т. і Д. Р. Кожен з цих спадкоємців за заповітом набуде право власності на 1/2 частини спадщини.

Приклад № 3

 Спадкодавець П. С. заповів усе власне майно своєму другу – Ш. Т., позбавивши при цьому в прямій формі права на спадкування свою доньку – Г. Т., яка є інвалідом третьої групи, і свого утриманця – І. Р., що є інвалідом другої групи. Яка доля очікує цей правочин? За якими правилами здійснюватиметься розподіл спадщини в цьому випадку?

Г. Т. належить до першої черги спадкоємців за законом. І. Р. є представником п’ятої черги спадкоємців за законом. Ш. Т. не входить до складу жодної з передбачених ЦК України черг спадкоємців за законом.

 У випадку відсутності заповіту до набуття права власності на спадкову масу закликалася б тільки та фізична особа, яка належить до першої черги спадкоємців за законом. Інші учасники цивільно-правових відносин у названому вище процесі участі не брали б.

 Отже, до прийняття спадщини запрошувалася б лише Г. Т. Цей спадкоємець за законом став би власником усієї спадкової маси.

 Однак у наявності є заповіт П. С. Передбачений цим правочином порядок розподілу спадщини здійснюватиметься за іншими правилами.

 Г. Т. є представником першої групи спадкоємців за законом, що має інвалідність третьої групи. Тому цій фізичній особі надається право на обов’язкову частку у спадковій масі.

 Цей юридичний факт призведе до того, що заповіт у частині заборони Г. Т. брати участь у прийнятті спадщини на підставі рішення суду буде визнаний недійсним. Таким чином, цей спадкоємець за законом закликатиметься до розподілу спадкової маси.

 І. Р. є представником п’ятої групи спадкоємців за законом, що має інвалідність другої групи. Тому цій фізичній особі не надається право на обов’язкову частку у спадковій масі.

 Цей юридичний факт призведе до того, що заповіт у частині заборони І. Р. брати участь у прийнятті спадщини буде визнаний дійсним. Тому цей спадкоємець за законом ні за яких обставин не закликатиметься до розподілу спадкової маси.

 Спочатку до процесу спадкування буде запрошена Г. Т. Цей спадкоємець за законом незалежно від змісту заповіту набуде право власності на 1/2 частини спадщини.

 Після цього до процесу спадкування буде закликаний Ш. Т. Цей спадкоємець за заповітом стане власником 1/2 частини спадщини.

Джерело: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3193