Ковальчук Ярослав

Провідний юрисконсульт фрахтово-комерційної служби Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», спеціально для «Юридичної газети»

Свобода заповіту є одним із основоположних принципів вітчизняного спадкового права. Один з її аспектів полягає в тому, що спадкодавець може заповісти тим або іншим учасникам цивільно-правових відносин як усю власну спадщину, так і яку-небудь її частину.

На підставі яких-саме правил набувається право власності на той обсяг спадкової маси, що не охоплюється заповітом? Відповідь на це запитання міститься в ст. 1245 Цивільного кодексу України, який набрав чинність 1 січня 2004 року (надалі – ЦК України). Ознайомимося зі змістом вищенаведеного припису закону.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1245 ЦК України частина спадщини, не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. Прокоментуємо дану правову норму. В процесі розподілу вищевказаного обсягу спадщини братимуть участь представники тільки тієї черги спадкоємців за законом, яка на підставі положень ст. 1258 ЦК України одержала право на спадкування. Суб’єктному складу даної групи учасників цивільно-правових відносин притаманна своєрідна особливість. У чому полягає суть останньої?

Пункт 2 ч. 1 ст. 1245 ЦК України говорить нам про те, що спадкоємець, який став власником тієї частини спадщини, що охоплюється заповітом, інколи набуває право власності і на ту її частину, яка не передбачена цим документом. Надамо коментар даній правовій нормі. Власником незаповіданого обсягу спадщини може стати тільки той спадкоємець за заповітом, що належить саме до тієї черги спадкоємців за законом, яка на підставі положень ст. 1258 ЦК України отримала право на спадкування. Інші спадкоємці за заповітом такої преференції не мають.

Розглянемо практичну сторону набуття права власності на той обсяг спадкової маси, що не охоплюється заповітом.     

Приклад № 1

Спадкодавець Кондратюк Олександр Євгенович є одноособовим власником спадщини. Він заповів ½ її частину своїм донькам – Сташинській Тетяні Олександрівні та Богатирьовій Людмилі Олександрівні порівну. Крім вищевказаних учасників цивільно-правових відносин у спадкодавця є ще й інші родичі: дружина – Кондратюк Віолетта Петрівна і брат – Кондратюк Геннадій Євгенович. Як саме здійснюватиметься процедура спадкування в даному випадку?

Спочатку відбуватиметься розподіл того обсягу спадщини, який охоплюється заповітом. До участі в цьому процесі закликатимуться Сташинська Тетяна Олександрівна і Богатирьова Людмила Олександрівна. Розміри спадкових часток вищевказаних спадкоємців за заповітом є рівними. Тому Сташинська Тетяна Олександрівна та Богатирьова Людмила Олександрівна стануть власниками по ½ :  2 = ¼ частини спадкової маси.

Потім здійснюватиметься розподіл того обсягу спадщини, який не передбачений заповітом. Хто саме братиме участь у цьому процесі?

Кондратюк Віолетта Петрівна є представником 1-ї черги спадкоємців за законом. Кондратюк Геннадій Євгенович належить до 2-ї черги спадкоємців за законом. Тому в Кондратюк Віолетти Петрівни з’являється право на спадкування. А Кондратюк Геннадій Євгенович такого права не набуває.

Сташинська Тетяна Олександрівна і Богатирьова Людмила Олександрівна також є представниками 1-ї черги спадкоємців за законом. Тому в цих учасників цивільно-правових відносин теж виникає право на спадкування.   

Таким чином, у процесі розподілу того обсягу спадщини, який не охоплюється заповітом, братимуть участь представники 1-ї черги спадкоємців за законом – Кондратюк Віолетта Петрівна, Сташинська Тетяна Олександрівна і Богатирьова Людмила Олександрівна. Розміри спадкових часток цих учасників цивільно-правових відносин також є рівними. Тому  Кондратюк Віолетта Петрівна, Сташинська Тетяна Олександрівна та Богатирьова Людмила Олександрівна стануть власниками по (1-1/2) : 3 = 1/6 частини спадщини.

Тепер обчислимо загальні розміри спадкових часток кожного з потенційних спадкоємців.

Сташинська Тетяна Олександрівна і Богатирьова Людмила Олександрівна прийматимуть спадщину на підставі положень, які зафіксовані у заповіті, та на підставі приписів, що містяться в ЦК України. Тому кожен з цих учасників цивільно-правових відносин набуде право власності на ¼ + 1/6 = 5/12 частини спадкової маси.

Кондратюк Віолетта Петрівна прийматиме спадщину тільки на підставі безпосередніх приписів ЦК України. Тому цей учасник цивільно-правових відносин набуде право власності лише на 1/6 частини спадкової маси.

Кондратюк Геннадій Євгенович не прийматиме спадщину ні на підставі положень, які зафіксовані у заповіті, ні на підставі приписів, що містяться в ЦК України. Тому цей учасник цивільно-правових відносин взагалі не набуде право власності на спадкову масу.

Приклад № 2

Спадкодавець Лавриненко Ірина Павлівна є одноособовою власницею спадщини. Вона заповіла 1/3 її частину своїм двоюрідним братам – Гаврилюку Роману Павловичу та Балозі Сергію Васильовичу у співвідношенні 1:2. Окрім вищевказаних учасників цивільно-правових відносин у спадкодавця є ще й інші родичі: чоловік - Лавриненко Микола Федорович, донька – Чернищук Оксана Миколаївна і тітка – Царенко Ірина Дмитрівна. Як саме здійснюватиметься процедура спадкування в даному випадку?

Спочатку відбуватиметься розподіл того обсягу спадщини, який не охоплюється заповітом. До участі в цьому процесі закликатимуться Гаврилюк Роман Павлович і Балога Сергій Васильович. Розміри спадкових часток цих спадкоємців за заповітом не є рівними. Тому Гаврилюк Роман Павлович стане власником 1/3 : 3 = 1/9 частини спадщини, а Балога Сергій Васильович набуде право власності на 2 х 1/9 = 2/9 частини спадкової маси.

Потім здійснюватиметься розподіл того обсягу спадщини, який не передбачений заповітом. Хто саме братиме участь у цьому процесі?

Лавриненко Микола Федорович і Чернищук Оксана Миколаївна є представниками 1-ї черги спадкоємців за законом. Царенко Ірина Дмитрівна належить до 3-ї черги спадкоємців за законом. Тому в Лавриненка Миколи Федоровича з’являється право на спадкування. А Царенко Ірина Дмитрівна такого права не набуває.

Гаврилюк Роман Павлович і Балога Сергій Васильович є представниками 5-ї черги спадкоємців за законом. Тому в цих учасників цивільно-правових відносин також не виникає право на спадкування.

Таким чином, у процесі розподілі того обсягу спадщини, який не охоплюється заповітом, братимуть участь представники 1-ї черги спадкоємців за законом - Лавриненко Микола Федорович і Чернищук Оксана Миколаївна. Розміри спадкових часток цих учасників цивільно-правових відносин є рівними. Тому Лавриненко Микола Федорович і Чернищук Оксана Миколаївна набудуть право власності по (1 – 1/3) : 2 = 1/3 частини спадщини.

Тепер обчислимо загальні розміри спадкових часток кожного з потенційних спадкоємців.

Гаврилюк Роман Павлович і Балога Сергій Васильович прийматимуть спадщину тільки на підставі положень, які зафіксовані у заповіті. Тому перший з цих учасників цивільно-правових відносин стане власником 1/9 частини спадкової маси, а другий - 2/9 частини спадкової маси.

Лавриненко Микола Федорович і Чернищук Оксана Миколаївна прийматимуть спадщину тільки на підставі безпосередніх приписів ЦК України. Тому кожен із цих учасників цивільно-правових відносин набуде право власності лише на 1/3 частину спадкової маси.

Царенко Ірина Дмитрівна не прийматиме спадщину ні на підставі положень, які зафіксовані у заповіті, ні на підставі приписів, що містяться в ЦК України. Тому цей учасник цивільно-правових відносин взагалі не набуде право власності на спадкову масу.

Джерело: http://www.yur-gazeta.com/article/1572/